(093) 404-26-86
 
 
Russian (CIS)Ukrainian (UA)
Закон України Про страхування
Индекс материала
Закон України Про страхування
2
3
4
5
6
7
Все страницы
З А К О Н У К Р А Ї Н И

Про страхування

( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, N 18, ст. 78 )

{ Вводиться в дію Постановою ВР
N 86/96-ВР від 07.03.96, ВВР, 1996, N 18, ст. 79 }

{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 306/97-ВР від 04.06.97, ВВР, 1997, N 29, ст.191
N 589/97-ВР від 21.10.97, ВВР, 1998, N 2, ст. 4
N 684/97-ВР від 03.12.97, ВВР, 1998, N 11-12, ст.50
N 312-XIV ( 312-14 ) від 11.12.98, ВВР, 1999, N 4, ст.35
N 1489-III ( 1489-14 ) від 22.02.2000, ВВР, 2000, N 19, ст.143
N 1642-III ( 1642-14 ) від 06.04.2000, ВВР, 2000, N 27, ст.213
N 1807-III ( 1807-14 ) від 08.06.2000, ВВР, 2000, N 38, ст.318
N 1937-III ( 1937-14 ) від 14.09.2000, ВВР, 2000, N 43, ст.366
N 2056-III ( 2056-14 ) від 19.10.2000, ВВР, 2000, N 50, ст.436
N 2245-III ( 2245-14 ) від 18.01.2001, ВВР, 2001, N 15, ст.73
N 2664-III ( 2664-14 ) від 12.07.2001, ВВР, 2002, N 1, ст.1
N 2665-III ( 2665-14 ) від 12.07.2001, ВВР, 2001, N 50, ст.262 }

{ В редакції Закону
N 2745-III ( 2745-14 ) від 04.10.2001, ВВР, 2002, N 7, ст.50 }

{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 2775-III ( 2775-14 ) від 15.11.2001, ВВР, 2002, N 8, ст.62
N 2893-III ( 2893-14 ) від 13.12.2001, ВВР, 2002, N 14, ст.96
N 2921-III ( 2921-14 ) від 10.01.2002, ВВР, 2002, N 16, ст.114
N 898-IV ( 898-15 ) від 05.06.2003, ВВР, 2003, N 38, ст.313
N 980-IV ( 980-15 ) від 19.06.2003, ВВР, 2004, N 2, ст.6
N 1414-IV ( 1414-15 ) від 03.02.2004, ВВР, 2004, N 19, ст.254
N 1628-IV ( 1628-15 ) від 18.03.2004, ВВР, 2004, N 26, ст.362
N 1971-IV ( 1971-15 ) від 01.07.2004, ВВР, 2005, N 1, ст.10
N 1961-IV ( 1961-15 ) від 01.07.2004, ВВР, 2005, N 1, ст.1
N 2288-IV ( 2288-15 ) від 23.12.2004, ВВР, 2005, N 6, ст.138
N 3201-IV ( 3201-15 ) від 15.12.2005, ВВР, 2006, N 13, ст.110
N 230-V ( 230-16 ) від 05.10.2006, ВВР, 2006, N 49, ст.484
N 357-V ( 357-16 ) від 16.11.2006, ВВР, 2007, N 2, ст.14
N 997-V ( 997-16 ) від 27.04.2007, ВВР, 2007, N 33, ст.440
N 1110-V ( 1110-16 ) від 31.05.2007, ВВР, 2007, N 44, ст.511
N 107-VI ( 107-17 ) від 28.12.2007, ВВР, 2008, N 5-6, N 7-8, ст.78
- зміни діють по 31 грудня 2008 року
N 251-VI ( 251-17 ) від 10.04.2008, ВВР, 2008, N 23, ст.214 }

{ Додатково див. Рішення Конституційного Суду
N 10-рп/2008 ( v010p710-08 ) від 22.05.2008 }

{ Офіційне тлумачення до Закону див. в Рішенні
Конституційного Суду
N 27-рп/2008 ( v027p710-08 ) від 03.12.2008 }

{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 675-VI ( 675-17 ) від 17.12.2008, ВВР, 2009, N 15, ст.192
N 692-VI ( 692-17 ) від 18.12.2008, ВВР, 2009, N 17, ст.236
N 1392-VI ( 1392-17 ) від 21.05.2009 }

{ У тексті Закону слова "Комітет у справах нагляду за
страховою діяльністю" в усіх відмінках замінено словами
"Міністерство фінансів України" у відповідному відмінку
згідно із Законом N 1937-III ( 1937-14 ) від 14.09.2000 }

{ У тексті Закону (крім пункту 29 частини першої статті 7
та статті 44) слово "громадянин" та слова
"страхувальник-громадянин" у всіх відмінках і числах
замінено відповідно словами "фізична особа" та
"страхувальник - фізична особа" у відповідному відмінку
і числі згідно із Законом N 997-V ( 997-16 ) від
27.04.2007 }

Цей Закон регулює відносини у сфері страхування і спрямований
на створення ринку страхових послуг, посилення страхового захисту
майнових інтересів підприємств, установ, організацій та фізичних
осіб.

Дія цього Закону не поширюється на державне соціальне
страхування.

Розділ I

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Поняття страхування

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту
майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання
певних подій (страхових випадків), визначених договором
страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів,
що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними
особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій)
та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Стаття 2. Страховики

Страховиками визнаються фінансові установи, які створені у
формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з
додатковою відповідальністю згідно з Законом України
"Про господарські товариства" ( 1576-12 ) з урахуванням
особливостей, передбачених цим Законом, а також одержали у
встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності.
Учасників страховика повинно бути не менше трьох. { Частина перша
статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом N 357-V
( 357-16 ) від 16.11.2006 }

Забороняється здійснювати страхову діяльність на території
України страховиками-нерезидентами, крім таких видів страхової
діяльності:

виключно із страхування ризиків, пов'язаних з морськими
перевезеннями, комерційною авіацією, запуском космічних ракет і
фрахтом (включаючи супутники), у разі, якщо об'єктом страхування є
майнові інтереси, пов'язані з товарами, які транспортуються,
та/або транспортним засобом, яким вони транспортуються, та/або
будь-яка відповідальність, що виникає у зв'язку з таким
транспортуванням товарів;

перестрахування;

страхове посередництво, таке як брокерські та агентські
операції стосовно: перестрахування, виключно із страхуванням
ризиків, пов'язаних з морськими перевезеннями, комерційною
авіацією, запуском космічних ракет і фрахтом (включаючи
супутники), у разі, якщо об'єктом страхування є майнові інтереси,
пов'язані з товарами, які транспортуються, та/або транспортним
засобом, яким вони транспортуються, та/або будь-яка
відповідальність, що виникає у зв'язку з таким транспортуванням
товарів;

допоміжні послуги із страхування, такі як консультаційні
послуги, оцінка актуарного ризику та задоволення претензій.
{ Статтю 2 доповнено частиною згідно із Законом N 357-V ( 357-16 )
від 16.11.2006; із змінами, внесеними згідно із Законом N 1110-V
( 1110-16 ) від 31.05.2007 }

В окремих випадках, встановлених законодавством України,
страховиками визнаються державні організації, які створені і діють
відповідно до цього Закону. У цьому разі використання слів
"державна", "національна" або похідних від них у назві страховика
дозволяється лише за умови, що єдиним власником такого страховика
є держава.

Слова "страховик", "страхова компанія", "страхова
організація" та похідні від них дозволяється використовувати у
назві лише тим юридичним особам, які мають ліцензію на здійснення
страхової діяльності.

Загальний розмір внесків страховика до статутних фондів інших
страховиків України не може перевищувати 30 відсотків його
власного статутного фонду, в тому числі розмір внеску до
статутного фонду окремого страховика не може перевищувати
10 відсотків. Ці вимоги не поширюються на страховика, який
здійснює види страхування інші, ніж страхування життя, у разі
здійснення ним внесків до статутного фонду страховика, який
здійснює страхування життя.

При створенні страховика або збільшенні зареєстрованого
статутного фонду статутний фонд повинен бути сплачений виключно в
грошовій формі. Дозволяється формування статутного фонду
страховика цінними паперами, що випускаються державою, за їх
номінальною вартістю в порядку, визначеному спеціальним
уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах
нагляду за страховою діяльністю (далі - Уповноважений орган), але
не більше 25 відсотків загального розміру статутного фонду.

Забороняється використовувати для формування статутного фонду
векселі, кошти страхових резервів, а також кошти, одержані в
кредит, позику та під заставу, і вносити нематеріальні активи.

Предметом безпосередньої діяльності страховика може бути лише
страхування, перестрахування і фінансова діяльність, пов'язана з
формуванням, розміщенням страхових резервів та їх управлінням.

Дозволяються виконання зазначених видів діяльності у вигляді
надання послуг для інших страховиків на підставі укладених
цивільно-правових угод, надання послуг (виконання робіт), якщо це
безпосередньо пов'язано із зазначеними видами діяльності, а також
будь-які операції для забезпечення власних господарських потреб
страховика.

Страховики, які здійснюють страхування життя, можуть надавати
кредити страхувальникам, які уклали договори страхування життя.

Порядок, умови видачі та розміри кредитів і порядок
формування резерву для покриття можливих втрат встановлюються
Уповноваженим органом за погодженням з Національним банком
України.

Страховик-нерезидент має право здійснювати страхову
діяльність в Україні за таких умов:

1) держава, в якій зареєстрований страховик-нерезидент,
належить до держав - членів Світової організації торгівлі, не
належить до держав, які не беруть участі в міжнародному
співробітництві у сфері запобігання та протидії легалізації
(відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню
тероризму, а також співпрацює із Групою з розробки фінансових
заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF);

2) між уповноваженим органом із здійснення нагляду за
страховими компаніями країни, в якій зареєстрований
страховик-нерезидент, та Уповноваженим органом підписано
меморандум (укладено угоду) про обмін інформацією;

3) за страховою діяльністю відповідно до законодавства країни
реєстрації страховика-нерезидента здійснюється державний нагляд;

4) між Україною та країною, в якій зареєстрований
страховик-нерезидент, укладено міжнародний договір про запобігання
податковим ухиленням та уникнення подвійного оподаткування;

5) страховик-нерезидент розташований на території країн або
окремих територій, які згідно з рішенням Організації економічного
співробітництва та розвитку ООН не мають офшорного статусу, або на
території інших країн, якщо неофшорний статус такого страховика
підтверджений висновком відповідної торгово-економічної місії;

6) страховик-нерезидент має відповідну ліцензію на здійснення
страхової діяльності відповідно до законодавства держави, в якій
він зареєстрований;

7) рейтинг фінансової надійності (стійкості)
страховика-нерезидента відповідає вимогам, установленим
Уповноваженим органом.
{ Статтю 2 доповнено частиною згідно із Законом N 357-V ( 357-16 )
від 16.11.2006 }

Юридичні особи, які не відповідають вимогам цієї статті, не
можуть займатися страховою діяльністю.