(093) 404-26-86
 
 
Russian (CIS)Ukrainian (UA)
Закон України Про страхування - 5
Индекс материала
Закон України Про страхування
2
3
4
5
6
7
Все страницы


Стаття 20. Обов'язки страховика

Страховик зобов'язаний:

1) ознайомити страхувальника з умовами та правилами
страхування;

2) протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про
настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх
необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати
або страхового відшкодування страхувальнику;

3) при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату
або виплату страхового відшкодування у передбачений договором
строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне
здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом
сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої
визначається умовами договору страхування або законом; { Пункт 3
частини першої статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 997-V ( 997-16 ) від 27.04.2007 }

4) відшкодувати витрати, понесені страхувальником при
настанні страхового випадку щодо запобігання або зменшення
збитків, якщо це передбачено умовами договору;

5) за заявою страхувальника у разі здійснення ним заходів, що
зменшили страховий ризик, або збільшення вартості майна
переукласти з ним договір страхування;

6) не розголошувати відомостей про страхувальника та його
майнове становище, крім випадків, встановлених законом. { Пункт 6
частини першої статті 20 в редакції Закону N 997-V ( 997-16 ) від
27.04.2007 }

Умовами договору страхування можуть бути передбачені також
інші обов'язки страховика.

Стаття 21. Обов'язки страхувальника

Страхувальник зобов'язаний:

1) своєчасно вносити страхові платежі;

2) при укладанні договору страхування надати інформацію
страховикові про всі відомі йому обставини, що мають істотне
значення для оцінки страхового ризику, і надалі інформувати його
про будь-яку зміну страхового ризику;

3) при укладенні договору страхування повідомити страховика
про інші чинні договори страхування щодо цього предмета договору;
{ Пункт 3 частини першої статті 21 в редакції Закону N 997-V
( 997-16 ) від 27.04.2007 }

4) вживати заходів щодо запобігання та зменшення збитків,
завданих внаслідок настання страхового випадку;

5) повідомити страховика про настання страхового випадку в
строк, передбачений умовами страхування.

Умовами договору страхування можуть бути передбачені також
інші обов'язки страхувальника.

 

Стаття 22. Зміна страхувальника - фізичної особи в договорі
страхування

 

У разі смерті страхувальника - фізичної особи, який уклав
договір майнового страхування, права і обов'язки страхувальника
переходять до осіб, які одержали це майно в спадщину. Страховик
або будь-хто із спадкоємців має право ініціювати переукладення
договору страхування.

В інших випадках права і обов'язки страхувальника можуть
перейти до іншої фізичної особи чи юридичної особи лише за згодою
страховика, якщо інше не передбачено договором страхування.

У разі смерті страхувальника, який уклав договір особистого
страхування на користь третіх осіб, його права і обов'язки можуть
перейти як до цих осіб, так і до осіб, на яких відповідно до
закону покладено обов'язки щодо охорони прав і законних інтересів
застрахованих. { Частина третя статті 22 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 997-V ( 997-16 ) від 27.04.2007 }

 

Стаття 23. Наслідки втрати страхувальником прав юридичної
особи

 

Якщо страхувальник - юридична особа припиняється і
встановлюються його правонаступники, права та обов'язки
страхувальника переходять до правонаступника.

Стаття 24. Наслідки визнання страхувальника - фізичної особи
недієздатним
{ Назва статті 24 в редакції Закону N 997-V ( 997-16 ) від
27.04.2007 }

У разі визнання судом страхувальника-громадянина недієздатним
його права і обов'язки за договором страхування переходять до його
опікуна, а дія договору страхування цивільної відповідальності
припиняється з моменту визнання особи недієздатною. { Частина
перша статті 24 в редакції Закону N 997-V ( 997-16 ) від
27.04.2007 }

У разі визнання судом страхувальника - фізичної особи
обмежено дієздатним він здійснює свої права і обов'язки
страхувальника за договором страхування лише за згодою
піклувальника.

 

Стаття 25. Порядок і умови здійснення страхових виплат та
страхового відшкодування

 

Здійснення страхових виплат і виплата страхового
відшкодування проводиться страховиком згідно з договором
страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника
або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта
(аварійного сертифіката), який складається страховиком або
уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що
визначається страховиком. { Частина перша статті 25 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 997-V ( 997-16 ) від 27.04.2007 }

Аварійні комісари - особи, які займаються визначенням причин
настання страхового випадку та розміру збитків, кваліфікаційні
вимоги до яких встановлюються актами чинного законодавства
України.

Страховик та страхувальник мають право залучити за свій
рахунок аварійного комісара до розслідування обставин страхового
випадку. Страховик не може відмовити страхувальнику в проведенні
розслідування і повинен ознайомити аварійного комісара з усіма
обставинами страхового випадку, надати всі необхідні матеріальні
докази та документи.

У разі необхідності страховик або Моторне (транспортне)
страхове бюро можуть робити запити про відомості, пов'язані із
страховим випадком, до правоохоронних органів, банків, медичних
закладів та інших підприємств, установ і організацій, що володіють
інформацією про обставини страхового випадку, а також можуть
самостійно з'ясовувати причини та обставини страхового випадку.

Підприємства, установи та організації зобов'язані надсилати
відповіді страховикам та Моторному (транспортному) страховому бюро
на запити про відомості, пов'язані із страховим випадком, у тому
числі й дані, що є комерційною таємницею. При цьому страховик та
Моторне (транспортне) страхове бюро несуть відповідальність за їх
розголошення в будь-якій формі, за винятком випадків, передбачених
законодавством України.

 

Стаття 26. Відмова у страхових виплатах або страховому
відшкодуванні

 

Підставою для відмови страховика у здійсненні страхових
виплат або страхового відшкодування є:

1) навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої
укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового
випадку. Зазначена норма не поширюється на дії, пов'язані з
виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, в стані
необхідної оборони (без перевищення її меж) або захисту майна,
життя, здоров'я, честі, гідності та ділової репутації.
Кваліфікація дій страхувальника або особи, на користь якої
укладено договір страхування, встановлюється відповідно до чинного
законодавства України;

2) вчинення страхувальником - фізичною особою або іншою
особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного
злочину, що призвів до страхового випадку;

3) подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про
предмет договору страхування або про факт настання страхового
випадку; { Пункт 3 частини першої статті 26 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 997-V ( 997-16 ) від 27.04.2007 }

4) отримання страхувальником повного відшкодування збитків за
майновим страхуванням від особи, винної у їх заподіянні;

5) несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання
страхового випадку без поважних на це причин або створення
страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру
збитків;

6) інші випадки, передбачені законом. { Пункт 6 частини
першої статті 26 із змінами, внесеними згідно із Законом N 997-V
( 997-16 ) від 27.04.2007 }

Умовами договору страхування можуть бути передбачені інші
підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не
суперечить закону. { Частина друга статті 26 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 997-V ( 997-16 ) від 27.04.2007 }

Рішення про відмову у страховій виплаті приймається
страховиком у строк не більший передбаченого правилами страхування
та повідомляється страхувальнику в письмовій формі з
обгрунтуванням причин відмови.

Відмову страховика у страховій виплаті може бути оскаржено
страхувальником у судовому порядку.

Негативний фінансовий стан страховика не є підставою для
відмови у виплаті страхових сум (їх частин) або страхового
відшкодування страхувальнику.

 

Стаття 27. Перехід до страховика прав страхувальника щодо
особи, відповідальної за заподіяні збитки

 

До страховика, який виплатив страхове відшкодування за
договором майнового страхування, в межах фактичних затрат
переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що
одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за
заподіяний збиток.

Стаття 28. Припинення дії договору страхування

Дія договору страхування припиняється та втрачає чинність за
згодою сторін, а також у разі:

1) закінчення строку дії;

2) виконання страховиком зобов'язань перед страхувальником у
повному обсязі;

3) несплати страхувальником страхових платежів у встановлені
договором строки. При цьому договір вважається достроково
припиненим у випадку, якщо перший (або черговий) страховий платіж
не був сплачений за письмовою вимогою страховика протягом десяти
робочих днів з дня пред'явлення такої вимоги страхувальнику, якщо
інше не передбачено умовами договору;

4) ліквідації страхувальника - юридичної особи або смерті
страхувальника - фізичної особи чи втрати ним дієздатності, за
винятком випадків, передбачених статтями 22, 23 і 24 цього Закону;

5) ліквідації страховика у порядку, встановленому
законодавством України;

6) прийняття судового рішення про визнання договору
страхування недійсним;

7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Дію договору страхування може бути достроково припинено за
вимогою страхувальника або страховика, якщо це передбачено умовами
договору страхування. Дія договору особистого страхування не може
бути припинена страховиком достроково, якщо на це немає згоди
страхувальника, який виконує всі умови договору страхування, та
якщо інше не передбачено умовами договору та законодавством
України.

Про намір достроково припинити дію договору страхування
будь-яка сторона зобов'язана повідомити іншу не пізніш як за
30 календарних днів до дати припинення дії договору страхування,
якщо інше ним не передбачено.

У разі дострокового припинення дії договору страхування, крім
договору страхування життя, за вимогою страхувальника страховик
повертає йому страхові платежі за період, що залишився до
закінчення дії договору, з відрахуванням нормативних витрат на
ведення справи, визначених при розрахунку страхового тарифу,
фактичних виплат страхових сум та страхового відшкодування, що
були здійснені за цим договором страхування. Якщо вимога
страхувальника обумовлена порушенням страховиком умов договору
страхування, то останній повертає страхувальнику сплачені ним
страхові платежі повністю.

У разі дострокового припинення договору страхування, крім
страхування життя, за вимогою страховика страхувальнику
повертаються повністю сплачені ним страхові платежі. Якщо вимога
страховика обумовлена невиконанням страхувальником умов договору
страхування, то страховик повертає йому страхові платежі за
період, що залишився до закінчення дії договору, з вирахуванням
нормативних витрат на ведення справи, визначених при розрахунку
страхового тарифу, фактичних виплат страхових сум та страхового
відшкодування, що були здійснені за цим договором страхування.

У разі дострокового припинення дії договору страхування життя
страховик виплачує страхувальнику викупну суму, яка є майновим
правом страхувальника за договором страхування життя.

Якщо вимога страховика зумовлена невиконанням страхувальником
умов договору страхування, страхувальнику повертається викупна
сума.

Викупна сума - це сума, яка виплачується страховиком у разі
дострокового припинення дії договору страхування життя та
розраховується математично на день припинення договору страхування
життя залежно від періоду, протягом якого діяв договір страхування
життя, згідно з методикою, яка проходить експертизу в
Уповноваженому органі, здійснена актуарієм і є невід'ємною
частиною правил страхування життя. Уповноважений орган може
встановити вимоги до методики розрахунку викупної суми.

Не допускається повернення коштів готівкою, якщо платежі було
здійснено в безготівковій формі, за умови дострокового припинення
договору страхування.

Стаття 29. Недійсність договору страхування

Договір страхування вважається недійсним з моменту його
укладання у випадках, передбачених Цивільним кодексом України
( 435-15 ).

Відповідно до цього Закону договір страхування визнається
недійсним і не підлягає виконанню також у разі:

1) якщо його укладено після страхового випадку;

2) якщо предметом договору страхування є майно, яке підлягає
конфіскації на підставі судового вироку або рішення, що набуло
законної сили. { Пункт 2 частини другої статті 29 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 997-V ( 997-16 ) від 27.04.2007 }

Договір страхування визнається недійсним у судовому порядку.