(093) 404-26-86

 
Russian (CIS)Ukrainian (UA)
ЗАКОН УКРАЇНИ Про судову експертизу
 

      ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1994, N 28, ст.232 ) 



 { Вводиться в дію Постановою ВР 

   N 4038а-XII від 25.02.94, ВВР, 1994, N 28, ст.233 }



 { Із змінами, внесеними згідно із Законами 

   N  662-IV від 03.04.2003, ВВР, 2003, N 27, ст.209

   N 1992-IV від 09.09.2004, ВВР, 2005, N  1, ст.14 }



 { Додатково див. Закон 

   N 3235-IV від 20.12.2005, ВВР, 2006, N  9, N 10-11,

                                                            ст.96 }



 { Додатково див. ст.97, ст.98 Закону 

   N 489-V від 19.12.2006, ВВР, 2007, N 7-8, ст.66 }



 { Додатково див. Рішення Конституційного Суду 

   N 6-рп/2007 від 09.07.2007 }





     Цей Закон визначає правові,  організаційні і фінансові основи 

судово-експертної  діяльності  з  метою  забезпечення   правосуддя

України  незалежною,  кваліфікованою  і  об'єктивною  експертизою,

орієнтованою  на  максимальне  використання  досягнень   науки   і

техніки.

{ Текст отримано з офіційного джерела - zakon.rada.gov.ua }


                          Р о з д і л I 



                        ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 


     Стаття 1. Поняття судової експертизи 


     Судова експертиза  -  це  дослідження  експертом  на   основі 

спеціальних  знань  матеріальних  об'єктів,  явищ і процесів,  які

містять  інформацію  про  обставини   справи,   що   перебуває   у

провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства.
(  Стаття  1  із  змінами,  внесеними  згідно  з Законом N 1992-IV 

від 09.09.2004 )



     Стаття 2. Законодавство України про судову експертизу 


     Законодавство України  про  судову  експертизу складається із 

цього Закону, інших нормативно-правових актів.
     Якщо міжнародним договором,  згода  на  обов'язковість  якого 

надана Верховною Радою України,  встановлено інші правила, ніж ті,

що  передбачено  законодавством  України  про  судову  експертизу,

застосовуються правила міжнародного договору України.
(   Стаття  2  в  редакції  Закону  N  1992-IV   від 

09.09.2004 )



     Стаття 3. Принципи судово-експертної діяльності 


     Судово-експертна діяльність    здійснюється    на   принципах 

законності, незалежності, об'єктивності і повноти дослідження.


     Стаття 4. Гарантії незалежності судового експерта та 

               правильності його висновку


     Незалежність судового  експерта та правильність його висновку 

забезпечуються:
     процесуальним порядком  призначення судового експерта;
     забороною під загрозою передбаченої законом  відповідальності 

втручатися будь-кому в проведення судової експертизи;
     існуванням установ судових експертиз,  незалежних від органів 

дізнання,  досудового  та  судового  слідства;  (  Абзац четвертий

статті  4  із  змінами,  внесеними  згідно  з  Законом  N  1992-IV

від 09.09.2004 )
     створенням необхідних умов для діяльності судового  експерта, 

його матеріальним і соціальним забезпеченням;
     кримінальною відповідальністю  судового  експерта   за   дачу 

свідомо  неправдивого  висновку та відмову без поважних причин від

виконання покладених на нього обов'язків;
     можливістю призначення повторної судової експертизи;
     присутністю учасників процесу в передбачених законом випадках 

під час проведення судової експертизи.


     Стаття 5. Максимальне збереження об'єктів дослідження 


     Під час  проведення  судових  експертиз  об'єкти  дослідження 

можуть бути пошкоджені або витрачені лише у тій мірі,  в  якій  це

необхідно для дослідження.


     Стаття 6. Забезпечення умов праці судового експерта 

               за місцезнаходженням об'єктів дослідження


     Якщо судову експертизу необхідно провести на місці події  або 

за  місцезнаходженням об'єкта дослідження, особа або орган, які її

призначили, повинні забезпечити судовому експертові безперешкодний

доступ до об'єкта дослідження і належні умови праці.